За результатами опануванння певної програмової теми/частини, теми/кількох тем впродовж навчального року проводяться тематичні діагностувальні роботи.

Тематична діагностувальна робота може містити систему навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності (розпізнавання об'єкта вивчення, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий). Тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів. Також діагностувальні роботи можуть передбачати перевірку одного із результатів навчання. Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є формувальні судження кожного з результатів навчання. За результатами виконання навчальних завдань можна одержати об'єктивну інформацію про досягнення очікуваних результатів опанування програмовим матеріалом.

Орієнтовні вимоги до дібраних текстів

Графічні навички письма, техніка, швидкість письма і культура оформлення письмових робіт перевіряються шляхом списування з друкованого тексту.

У тексті для списування та диктанту має бути 25 % пропущених орфограм від загальної кількості слів, у тому числі не більше 2 слів з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам'ятати та не більше 1 слова, правопис якого не вивчали (його записують на дошці).

Перевірка

Оцінювання грамотності рекомендуємо здійснювати за такими вимогами:

орфографічні і пунктуаційні помилки вважаються рівноцінними;
помилка в одному й тому самому слові, яке повторюється в диктанті

кілька разів, вважається однією помилкою;

помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;
негрубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої букви в слові;

недописування букви в кінці слова (не за правилом);

двічі підряд написане те саме слово в реченні;

орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються (якщо відповідні слова не були виписані на дошку під час диктанту, а розділові знаки не диктувалися вчителем).

Дві негрубі прирівнюються до однієї грубої помилки

Під час перевірки письмових робіт розрізняють грубі й негрубі помилки. Дві негрубі помилки прирівнюються до однієї грубої.

До грубих помилок належать:

неправильне обчислення у завданні, мета якого – перевірка обчислювальних умінь і навичок;

неправильне розв'язання задачі (пропуск дії, неправильний добір дії, зайва дія);

незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей;

невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов умові завдання.

Негрубими помилками є:

неправильно виконане обчислення у випадку, коли метою завдання не передбачена перевірка обчислювальних умінь і навичок;

відсутність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин або невідповідність їх виконаним діям та отриманим результатам;

не доведена до логічного кінця робота з перетворення іменованих чисел з одних одиниць вимірювання в інші;

неправильне за стилістикою формулювання запитання чи відповіді задачі;

неправильне списування даних завдання за умови правильного його виконання;

помилки у записах математичних термінів, символів, позначеннях геометричних фігур.

Під час виконання письмових робіт учень/учениця повинні дотримуватись культури записів виконаних завдань. Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно виправляє допущену помилку, то це не вважається недоліком роботи.

Оцінювання об'єктивних результатів навчання учнів 1 - 2 класів з математики здійснюється у процесі розв’язання навчальних завдань на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/ рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами.

Залежно від дидактичної мети та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому й етапу опанування очікуваним результатом навчання оцінювання може здійснюватись під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності, яка може бути усною та письмовою.

Особливості перевірки письмових робіт у зошитах та орієнтовні зразки оцінювальних суджень

Усі письмові роботи навчального і діагностувального характеру рекомендовано перевіряються до наступного уроку. Після діагностувальної роботи рекомендується виконувати аналіз роботи та проводити роботу над помилками колективно під керівництвом учителя чи самостійно.

Кожен вид помилок як з мови, так і з математики потребує від учителя відповідного способу виправлення.

Особливості перевірки письмової роботи з української мови

Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях чи в окремому рядку, для практичного вправляння дає зразок правильного їх написання.
Під час формування графічних навичок допускається виправлення форми літери чи цифри з метою вказування, де саме учень припускається помилки.
Неправильність нахилу помічається похилою лінією поряд зі знаком, який дитина написала неправильно.

Граматичні та пунктуаційні помилки вчитель підкреслює і виправляє власноруч.

Стилістичні і лексичні - підкреслює хвилястою лінією.

На наступних уроках найтиповіші з них колективно обговорюються, внаслідок чого неправильно побудовані речення удосконалюються і записуються в зошит.

До виправлення помилок у письмових роботах учитель може підходити диференційовано:

у зошитах учнів, які навчаються на достатньому і високому рівнях, підкреслити слово з помилкою,
в інших учнів – підкреслити помилку.

Саме виправлення пропонується зробити учням під час виконання роботи над помилками.

Виправляти записи повністю, бажано, в зошитах учнів, які неспроможні зробити це самостійно.

Такий підхід до перевірки учнівських зошитів потребує повторного їх перегляду.

Особливості перевірки письмової роботи з математики

Помічену в обчисленнях помилку вчителю рекомендується тільки підкреслити, а учню - правильно обчислити й виправити її.
У зошитах учнів, які самостійно не можуть виправити неправильний результат обчислення, учитель може закреслити його і зверху написати правильно. Виправляти неправильний результат по написаному не рекомендується.
Якщо учень помилився під час розв’язування складеної задачі в доборі дії чи в обчисленнях у ній, можна запропонувати, щоб він правильно розв’язав усю задачу і заново записав її розв’язання.
Якщо задача розв’язана правильно, але неправильно сформульовано пояснення чи відповідь, варто підкреслити цей текст і запропонувати учневі правильно його сформулювати й записати заново.

Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма) виконуються чітко, каліграфічно й охайно.

Діалог (2 клас)

У 2 класі – пропонується побудувати діалог з однокласником/однокласницею на задану тему, за життєвою ситуацією, картиною, прочитаним твором, переглянутою передачею тощо…

Досліджуються вміння будувати діалоги на доступні теми, дотримуватися правил мовленнєвого етикету

Робота з мовними одиницями (2 клас)

Перевірка здійснюється фронтально в письмовій формі із застосуваннямтестових завдань та направлена на вміння визначати й аналізувати мовні одиниці та мовні явища, використовувати їх для удосконалення мовлення, зокрема:

досліджувати звуко - буквений склад слів;
користуватися правилами переносу;
користуватися алфавітом;
досліджувати лексичне значення слова;
спостерігати за словами, які служать для назв предметів, ознак, дій та чисел;
досліджувати роль іменників, прикметників, дієслів, числівників та службових слів у мовленні;
досліджувати та конструювати речення, тексти та удосконалювати їх

Оцінювання об'єктивних результатів навчання учнів 3-4 класів з математики здійснюється у процесі розв’язання навчальних завдань на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/ рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами.

До грубих помилок належать:

неправильне обчислення у завданні, мета якого – перевірка обчислювальних умінь і навичок;

неправильне розв'язання задачі (пропуск дії, неправильний добір дії, зайва дія);

незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей;

невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов умові завдання.

Негрубими помилками є:

не доведена до логічного кінця робота з перетворення іменованих чисел з одних одиниць вимірювання в інші;

неправильне за стилістикою формулювання запитання чи відповіді задачі;

неправильне списування даних завдання за умови правильного його виконання;

помилки у записах математичних термінів, символів, позначеннях геометричних фігур.

За результатами опануваннняпевної програмової теми/частини теми/кількох тем протягом навчального року проводяться тематичні діагностувальні роботи.

Тематична діагностувальна робота може містити систему навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності (розпізнавання об'єкта вивчення, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий). Тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів. Також діагностувальні роботи можуть передбачати перевірку одного із результатів навчання. Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є рівнева оцінка кожного з результатів навчання. За результатами виконання навчальних завдань можна одержати об'єктивну інформацію про досягнення очікуваних результатів опанування програмовим матеріалом.

Робота з літературним твором чи медіа файлом ( 1-2 клас )

Під час роботи над літературним твором чи медіа текстом відстежується формування таких критеріїв як:

Визначенняфактичногозмісту, теми, встановленняпричиново-наслідковихзвя’зківпрочитаного тексту
Аналізпрочитаного тексту, висловлення та обгрунтуваннявласногоставленнящодопрочитаного, формулюваннявисновків

Матеріал для роботи

Незнайомий текст 200 – 250слів

Письмова перевірка досвіду читацької діяльності у 2 класі передбачає первинне ознайомлення учнів із текстом під час читання його вголос учителем. При цьому другокласники мають стежити за читанням по тексту.
Після первинного ознайомлення з текстом, під час його опрацювання учні виконують письмові завдання на перевірку сформованості вмінь визначати основну думку твору, його тему, розрізняти жанри, встановлювати послідовність подій у творі, характеризувати вчинки дійових осіб, пояснювати зображувальні можливості художнього слова тощо.

Для перевірки пропонувати завдання наступних типів:

1) завдання, які передбачають вибір однієї правильної відповіді із трьох
(чотирьох) запропонованих варіантів;

2) завдання з короткою письмовою відповіддю, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності;

У 2 класі письмова частина роботи передбачає:

3 завданнязакритого типу на вибір однієї правильної відповіді з трьохваріантів;
1 завданняз короткою письмовою відповіддю або завдання на встановлення відповідностей;

Усний твір та усний переказ ( 2 клас )

Перевірку усного монологічного мовлення рекомендується здійснювати у другому семестрі. Перевіряються вміння переказувати усно прочитаний/прослуханий твір з дотриманням послідовності змісту.

Матеріали та особливості проведення:

Матеріалом для усного переказу можуть бути:

прочитаний або прослуханий твір

У 2 класі учні складають усний твір-розповідь про побачене, почуте, прочитане чи пережите у власному житті.

Перевіряються ЗМІСТ переказу/твору, а саме:

вміння переказувати усно прочитаний/прослуханий твір з дотриманням послідовності змісту;
вміння зрозуміло висловлювати свої думки, розповідати про події за спостереженнями на доступні теми, дотримуватися правил мовленнєвого етикету

Орієнтовні обсяги текстів для переказу

У тому разі, коли матеріал читається/слухається безпосередньо перед діагностувальною роботою, обсяг тексту орієнтовно визначається так:

2 клас – 40-50 слів

Орієнтовні обсяги творів

2 клас – близько 40 слів (4-5 речень)

Орієнтовна методика проведення переказу та твору

Вчителю варто орієнтуватися на підготовленість учнів класу та враховувати індивідуальні здібності.

Учні слухають/читають твір
Проводиться аналіз та складається колективний план
Повторне слухання/читання тексту
Переказ учнями

Читання вголос ( 1-2 клас )

Перевірка розвитку навички читання вголос у 1 - 2 кл. здійснюється індивідуально. У 1 класі навичка сформованості перевіряється в кінці навчального року. У 2 класі кількість перевірок визначає вчитель самостійно.

Читання вголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі.

Перевіряється рівень сформованості вміння читати вголос цілими словами, усвідомлено, правильно, виразно.

Показник темпу читання не є обов’язковим складником перевірки, а лише може служити орієнтиром для вчителя, який допоможе відстежити поступ учня.

Як проводиться перевірка?

Для читання учневі пропонують незнайомий доступний для розуміння учнями цієї категорії текст.

1.Здійснення перевірки читання вголос проводиться в спокійній і звичній для дитини обстановці.
2. Дитина повинна сидіти за партою на відстані півтора -два метрии від перевіряючого.
3. Перші кілька пропозицій або три-чотири рядки тексту бажано читати без урахування часу. Це дастьможливість “вчитатися” в текст.
4. Вимоги до тексту:
– відсутність незрозумілих, незнайомих слів;
– шрифт, відповідний шрифту підручників для початкових класів.
5. При визначенні кількості прочитаних за хвилину слів, прийменники, частини слів, що переносяться з рядка на рядок, частини слова, написані через дефіс, що мають у складі більше трьох-чотирьох букв, вважаються за “окремі слова”.Наприклад, “тихо-смирно” потрібно вважати як два різних слова, а “жар-птиця” за одне, так як у першій частині цього слова тільки 3 літери.

Орієнтовні показники темпу читання вголос

Показники темпу є орієнтиром сформованого темпу читання і не є засобом перевірки. Вчитель може лише відслідковувати поступ учня в розвитку темпу читання, але не враховувати його при визначенні рівня сформованості. Отримані результати можуть також слугувати вчителю матеріалом для вибудовування стратегії організації для подальшої роботи з учнем.

Читання напам’ять

(2 клас)

Якість читання напам’ять визначається за такими критеріями:

– правильність, повнота відтворення учнем (ученицею) фактичного змісту тексту.

– виразність читання (доречність використання інтонаційних, мовленнєвих та позамовних засобів виразності).

– дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів та інтонування речень, різних за метою висловлювання). У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.

Вимоги до якості читання напам’ять є наскрізними для учнів 2-4 класів і носять рекомендаційний характер.

Перевірка читання напам’ять здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю.

Вчитель може роз зосередити (проводити протягом 2-3 уроків) перевірку читання учнем (ученицею) напам’ять вірша чи прозового твору, які визначені для обов’язкового вивчення. У класному журналі результати цього виду перевірки фіксуються на лівій сторінці класного журналу (без зазначення дати) окремою колонкою «вивчення напам’ять».

Перевірка вивчення напам’ять творів малих жанрів (скоромовок, прислів’їв, приказок) проводиться в процесі поточного оцінювання.