СХВАЛЕНО                                                                                                    ЗАТВЕРДЖУЮ

протокол засідання                                                                           Директорка Початкової школи №8

педагогічної ради                                                                                 __________________Ірина Чміль

від 15.01.2021р. № 3                                                                                    15.01.2021р.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ № 8

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

на 2021-2026 роки

м. Івано-Франківськ

2021 р.

Зміст

  1. ПАСПОРТ…………………………………………………………………..3

  2. ВСТУП ……………………………………………………………………..6

  3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ…………………..……………………………7

  4. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ………………………………………………….10

  5. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ………………………………………..…11

         - розробка та реалізація цільових проектів;

         - використання бюджетних та позабюджетних коштів;

         - фінансова прозорість

  6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ……………………………………………..12

  7. ТРУДНОЩІ ТА РИЗИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕРСПЕКТИВНОГО

         ПЛАНУ. ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ……………………………………   13

  8. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕРСПЕКТИВНОГО

          ПЛАНУ:………………………………………………………………..14-30  

              8.1. Планування й організація роботи закладу

              8.2.Упровадження нових технологій керівництва закладом

              8.3. Кадрове забезпечення освітнього процесу

              8.4. Основні напрямки методичної роботи закладу

               8.5. Дотримання академічної доброчесності

               8.6. Основні напрямки виховної роботи закладу

               8.7. Психолого- педагогічне забезпечення освітнього процесу

               8.8. Забезпечення охорони життя та здоров’я учнів

               8.9.Система психолого-педагогічної просвіти батьків

               8.10. Модернізація матеріально-технічної бази

               8.11. Перспективний план проведення засідань педагогічної ради

               8.12.Перспективний план вивчення стану викладання навчальних предметів

.

Стратегія розвитку

Початкової школи №8 Івано-Франківської міської ради

1. Паспорт

2. Вступ

 Стратегія плану розвитку Початкової школи №8 Івано-Франківської міської ради на 2021-2026 рр. зумовлена якісним оновленням змісту освіти, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами громади щодо якісної та доступної освіти.

Сучасна освіта повинна мати випереджувальний характер, тобто націленою на майбутнє, на розв’язання проблем нового часу, формування ключових компетентностей у здобувачів загальної середньої освіти, нових способів мислення – усього того, що забезпечує успішну соціалізацію.

Пріоритетними напрямами розвитку освіти  є формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави; упровадження сучасних інформаційних технологій у навчально-виховний процес. Проблема активного використання інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій стає все актуальнішою.

Одночасно обов’язковою умовою використання сучасних педагогічних технологій, методичних заходів є збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти, формування позитивного ставлення до здорового способу життя.

Стратегія розвитку навчального закладу є комплексом науково-методичних, матеріально-технічних та управлінських проектів із визначенням шляхів їх реалізації. Шляхом співпраці та взаєморозуміння дітей, батьків, учителів, громади, через відкриті щирі стосунки та довіру у відносинах можна створити умови для гармонійного розвитку особистості в мовах Нової української школи. Важливим завданням є опанування технологій проектування моделі партнерської взаємодії з сім’єю та включити батьків у побудову соціального партнерства.

Школа бере на себе місію створення нового освітнього середовища, де панує атмосфера педагогічної творчості вчителів – однодумців, здобувачів освіти і батьків.  Нове освітнє середовище передбачає й новий зміст освіти, нові технології навчання і виховання, розвиток інтелектуальних здібностей  дітей, щоб вивести кожного школяра на виховання культури творчого мислення. Сьогодні школа має готувати не лише носія знань, а й творчу особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентоспроможної діяльності в будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати компетентну особистість.    

У розділах, з яких складається стратегія розвитку, сплановані наступні завдання:

• поліпшення розвитку матеріально-технічної бази школи;
• удосконалення мережі класів та збільшення контингенту здобувачів освіти;
• забезпечення розвитку кадрового потенціалу, плану проходження курсової перепідготовки та атестації педагогічних працівників;
• забезпечення реалізації основних напрямків методичної, виховної роботи школи;
• забезпечення внутрішкільного контролю за викладанням предметів.

Основними результатами стратегії розвитку школи будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення рівня та якості освіти. Вона дає можливість виробити стратегічні та пріоритетні напрями діяльності школи на найближчі 5 років.

3. Загальні положення  

 Сучасна школа потребує сучасних педагогів, які здатні ефективно працювати в умовах Нової української школи, наукової інформації, ефективно втілюють інноваційні технології в освітній процес, прагнуть до професійного самовдосконалення й самореалізації.

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових  здобутків у освітній галузі.

Новий Державний стандарт початкової освіти  орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до навчальних досягнень здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей  (здобувач освіти знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює, тощо).

Орієнтація на досягнення компетентностей задає принципово іншу логіку організації загальної освіти, а саме логіку вирішення завдань і проблем, причому не тільки і не стільки індивідуального, скільки групового, парного, колективного характеру. Відповідно перед педагогічним колективом, якщо він хоче в якості освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і до процесу їх отримання.

Нова українська школа містить кілька ключових концептів: педагогіку партнерства, автономію школи, наявність мотивованого вчителя, орієнтацію на здобувачів освіти, новий зміст освіти, справедливе фінансування і рівний доступ до освіти, виховання дітей у ціннісному вимірі.

      Модернізація освіти відбувається через особистісно орієнтований підхід, інформатизацію, інтеграцію тощо. До цих світових тенденцій належить і компетентнісний підхід, що свідчить про спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових і предметних компетентностей особистості.

       Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.  Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти , застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

 Основна мета діяльності навчального закладу – це безперервний процес підвищення ефективності навчально-виховного процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості здобувачів освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація навчально-виховного процесу.

Розвиток та практичне застосування компетенцій  здобувачів освіти в умовах особистісно-зорієнтованого і діяльнісного підходів є ключовими положеннями стратегії розвитку навчального закладу.

    Модернізація освіти відбувається через особистісно орієнтований підхід, інформатизацію, інтеграцію тощо. До цих світових тенденцій належить і компетентнісний підхід, що свідчить про спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових і предметних компетентностей особистості.

         Щоб успішно формувати компетентну особистість, сучасний педагог повинен володіти певними якостями:

• успішно розв’язувати власні життєві проблеми, виявляючи ініціативу, самостійність і відповідальність;
• усвідомлювати мету компетентнісно-орієнтованого навчання;
• планувати урок з використанням усього розмаїття форм і методів навчальної діяльності;
• пов’язувати навчальний матеріал із повсякденним життям та інтересами здобувачів освіти;
• залучати до обговорення попередній досвід школярів;
• демонструвати здобувачам освіти рольові моделі на прикладі реальних людей;
• цінуючи навчальні досягнення школярів, брати до уваги не лише набуті знання і вміння, а передусім здатність застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях.

Сучасний учитель повинен володіти не лише ґрунтовними знаннями, мати сформовані вміння й навички, а застосовувати їх у професійній діяльності, швидко реагувати на зміни в науці та інноваційних технологіях.

         Пріоритетними напрямами роботи сучасного вчителя в умовах модернізації освіти є:

• навчально-методична робота, що передбачає оновлення змісту освітніх програм відповідно до врахування потреб і запитів слухачів;

• зміна професійної суб’єкт-суб’єктної позиції викладача з метою запровадження ідей «навчання, заснованого на дослідженні»;

•інтеграція ІКТ в освітній процес (використання нових можливостей програмного континенту);

• розширення ресурсів ефективного середовища (з метою оптимізації освітньої та методичної діяльності викладача).

       Варто зазначити, що в сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

       Сучасний світ – світ інформаційних технологій,  доступ до скарбниць науки нам дарують засоби масових комунікацій: доступ до бібліотечних матеріалів; користування різноманітними навчальними програмами; участь у семінарах, конкурсах, конференціях, міжрегіональних та міжнародних проектах; дистанційне навчання; створення власних презентацій; віртуальні екскурсії музеями й містами; можливість інтерактивного спілкування з жителями будь-якого куточка планети; ефективна обробка та збереження інформації та інше. Сьогодні інформаційні технології є найбільш популярним засобом для якісного підвищення інтелектуального та освітнього рівня людини.

В основу стратегії розвитку покладено системний підхід, спрямований на розв’язання проблеми створення, розвитку та використання інформаційних та комунікаційних технологій у навчальному закладі.

Створення єдиного інформаційного освітнього простору ґрунтується на таких принципах як:

• інформаційна й аналітична відкритість, доступність;
• прогнозування;
• гнучкість управління;
• оптимальність функціонування закладу в системі освіти;
• відокремленість функцій управління.

              Сучасний рівень розвитку інформаційних технологій забезпечує нові можливості модернізації навчально-виховного процесу. Їх упровадження в поєднанні з кращими традиційними та інноваційними засобами і формами навчання дає можливість урізноманітнювати навчально-виховний процес, підвищувати якість засвоєння матеріалу та автоматизувати його моніторинг. Упровадження ІТ забезпечує вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку дітей до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. На сучасному етапі розвитку суспільства впровадження інформаційних технологій у навчанні − одна з найбільш вагомих умов переходу до нового етапу оновлення змісту освіти в умовах Нової української школи, що зумовлює відповідні зміни методів,  форм і засобів навчання.

Використання нових інформаційних технологій у процесі управління якістю освітнього процесу передбачає реалізацію такого комплексу педагогічних умов:

-  використання психолого-педагогічних закономірностей та принципів в процесі навчання школярів та підвищення кваліфікації педагогів із проблеми сучасних інформаційних технологій;

- мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

-  наявність єдиного інформаційного освітнього простору, що динамічно розвивається,  у навчальному закладі.

4. Мета та завдання

         Мета стратегії розвитку школи –   створення безпечних і комфортних умов для здобувачів освіти та усіх працівників, з максимальним урахуванням при цьому їх природних особливостей та обдарувань, забезпечивши орієнтацію на життєвий успіх.

На реалізацію визначеної мети спрямовані основні завдання діяльності:

• виховання морально і фізично здорового покоління;
• створення оптимальних умов для здобуття початкової освіти на рівні державного стандарту;
• розвиток природних здібностей, обдарувань, творчого мислення, оволодіння вміннями самостійної пізнавальної діяльності;
• засвоєння знань, умінь і навичок;
• формування національної гідності і громадянської позиції;
• забезпечення застосування інформаційних технологій в навчально-виховному процесі та управлінській діяльності закладу освіти;
• упровадження у навчально-виховний процес новітніх інформаційних технологій навчання;
• упровадження заходів  у навчальній та виховній діяльності, спрямованих на розвиток писемної та усної комунікації, навичок роботи в групі, самопрезентації, ораторського мистецтва здобувачів освіти;
• запровадження в навчально-виховний процес здоров’язберігаючих технологій, створення безпечних умов навчання та виховання дітей;
• створення освітнього середовища, що сприятиме прагненню здобувачів освіти до самопізнання, самоаналізу, саморозвитку.

         Головна мета школи – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини, виховати людину з широким розумінням своїх обов’язків, з незалежним високим розвиненим розумом, таку людину, яка проведе в життя свою незалежну думку. Ця людина має бути творчою та успішною. А нова школа – школою творчості та успіху.

5. Ресурсне забезпечення

Розробка та реалізація цільових проектів, використання бюджетних коштів, фінансова прозорість 

         Нові підходи в модернізації освітнього процесу закладу передбачають надання якісних освітніх послуг, прияють розвитку особистості через забезпечення зростання її розумового, етичного, естетичного, емоційного, фізичного та соціального потенціалу; успішної діяльності в умовах швидких змін технологій та мультикультурного суспільства; розвиток навичок наукового мислення, критичного осмислення діяльності та навичок вирішення проблемних ситуацій.

         Актуальними залишаються питання поліпшення матеріально-технічної бази ліцею, а саме:

- капітальний ремонт фасаду будівлі ( спонсорські кошти);

- капітальний ремонт їдальні (спонсорські кошти);

- заміна меблів у приймальні та кабінеті директора (спонсорські кошти);

- забезпечення навчальних кабінетів комп’ютерною та мультимедійною технікою       (міський бюджет);

- поповнення бібліотечного фонду та переобладнання читального залу (спонсорські кошти).

6. Очікувані результати

Основними очікуваними результатами є:

• формування єдиної освітньої спільноти школи, яка характеризується єдиним ціннісноцільовим полем всіх суб’єктів освітнього процесу;
• створення привабливого іміджу закладу, підтвердженого зростанням результативності і творчих досягнень усіх учасників освітнього процесу;
• формування культури спілкування та інформаційної культури учасників навчальновиховного процесу;
• зростання престижу і суспільної підтримки школи;
• створення гнучкої адаптивної системи підвищення професійної майстерності в процесі педагогічної діяльності;
• активне включення батьків в освітній процес;
• мотиваційний аспект набуття знань здобувачами освіти;
• формування у здобувачів освіти культури збереження і зміцнення свого здоров’я;
• створення безпечного толерантного шкільного середовища, що сприятиме прагненню здобувачів освіти до саморозвитку, самовдосконалення;
• збільшення котингенту здобувачів освіти ;
• підвищення ефективності та результативності освітнього процесу;
• вплив освітньої системи школи на розвиток освітнього простору  мікрорайону.

7.Труднощі та ризики:

• не бажання колективу до спільної командної роботи;
• відсутність підтримки батьківської громади;
• відсутність фінансування закладу з місцевого бюджету;
• відсутність спонсорської допомоги.

8. Основні шляхи вирішення:

• створення позитивного мотиваційного середовища у закладі освіти;
• залучення педагогів до сучасних методів і форм роботи на уроках;
• створення сучасної інформаційної комунікації через сайт закладу;
• участь закладу та педагогів у різноманітних проектах та конкурсах;
• залучення здобувачів освіти у наукових та творчих конкурсах.

9. Основні напрямки реалізації стратегії розвитку

План роботи закладу

         Річний план роботи на навчальний рік як документ колективної творчості є найважливішим локальним актом навчального закладу. План роботи школи дає змогу створити єдиний освітній простір. Він координує діяльність усіх учасників педагогічного процесу, шкільних громадських організацій, суб’єктів соціуму.

         Річний план роботи школи має повною мірою відповідати Закону України «Про освіту», типовому положенню про заклад загальної середньої освіти, законодавству. Він повинен ґрунтуватися на сучасних досягненнях педагогічного менеджменту, педагогіки, дидактики, психології.

       Річний план встановлює способи та засоби досягнення мети, завдання, визначає темп роботи колективу на весь навчальний рік, орієнтує вміст локальних планів різних підрозділів на вирішення завдань, сформульованих у річному плані навчального закладу.

Критерії оптимальності річного плану:

• єдність цілей і засобів їх досягнення,
• правомірність вибраних форм втілення планованої роботи;
• суспільна значущість завдань, вміст, визначених у плані на майбутній період роботи;
• реальність плану;
• комплексність, аналітична побудови плану.

    Стислість, змістовність, конкретність, наукова обґрунтованість — обов’язкові умови успішного планування роботи школи на навчальний рік.

    Складаючи план роботи закладу потрібно ураховувати специфіку школи та індивідуальні особливості її альтернативного розвитку. Планування можна здійснювати за такими критеріями: по колективах, процесах, видах діяльності, формах організації тощо. Але в будь-якому випадку першим розділом плану має були аналіз навчально-методичної та виховної роботи за минулий навчальний рік й основні завдання на новий навчальний рік.

Потребує ґрунтовного аналізу:

• методична діяльність педагогічного колективу;
• робота методичних об’єднань ;
• навчальна діяльність;
• результати навчання здобувачів освіти і виконання навчальних програм;
• виховна робота школи;
• робота соціально-психологічної служби;
• стан роботи з педкадрами;
• діяльність адміністрації щодо управління та контролю;
• роботи шкільної бібліотеки;
• роботи щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладу.

     Форма написання річного плану може бути різною: календарною (розбитою по місяцях), циклічною (містити певну циклічність форм роботи), текстовою (мати текстовий опис змісту), табличною (мати табличну форму написання), блоково-схемною (розбитою на певні блоки роботи).

Упровадження нових технологій керівництва закладом

         На сьогоднішній час школи потребують змін і нових підходів до управління, нових управлінських технологій, до яких належать сучасні економічні, психологічні, діагностичні, інформаційні та інші технології, що створюють умови оперативного й ефективного ухвалення керівником управлінських рішень.

         Успішно розв’язувати проблеми в закладі освіти можуть допомогти сучасні управлінські технології, які використовуються в інноваційному менеджменті, в бізнесі й промисловості. Серед них найчастіше застосовують: бренд-стратегії, бенчмаркінг, інжиніринг, реінжиніринг, тімбілдінг, рейфреймінг, кейс-метод.

         Бренд-стратегія. Це:

• стратегія створення, розвитку, зміни та адаптації до ринку освітніх послуг

власного бренду (того, що є унікальним);

• технологія формулювання й обґрунтування стратегічної ідеї, концепції розвитку опорного закладу щодо впровадження конкурентних переваг на ринку освітніх послуг з метою формування іміджу, який стимулюватиме постійний інтерес до закладу;

• інформаційно-просвітницька робота в мікрорайоні, реклама діяльності закладу, PR-кампанія, презентація діяльності закладу в ЗМІ, соціальних мережах, на виставках, здійснення дослідно-експериментальної роботи.

         Інжиніринг (англ. engineering — винахідливість, знання). В управлінні цю технологію можна використовувати під час спільного проектування розвитку

закладу освіти, складання стратегічного плану роботи тощо. Інжиніринг

механізмів громадсько-державного управління — різні види інтелектуальної

діяльності, які спрямовано на досягнення найкращого результату з використанням наявних ресурсів, застосуванням найновіших методів організації та управління, з урахуванням усіх умов і чинників (проектно-консультативна діяльність науковців, керівника, психолога, представників громади чи інших фахівців).

         Тімбілдінг — (від англ.Teambuilding — «побудова команди») — це спеціальні заходи, які розраховано на згуртування колективу, формування сильної команди, що успішно досягає поставлених цілей. Тімбілдінг — це і проведення корпоративів і активний спільний відпочинок на природі, які моделюють життя всередині колективу та спрямовують його на ефективну спільну діяльність. Керівник закладу освіти здійснює тімбілдінг за допомогою спеціальних тренерів, які допомагають членам колективу закладу освіти виробити навички командного руху, навчають працювати в команді, виявляють неформальних лідерів, допомагають створювати атмосферу неформального спілкування, досягнення психологічного розвантаження. Особливе місце в реалізації технології тімбілдінгу-тренінгів відіграє місце їх проведення. Проведення таких заходів не в закладі освіти, а в іншому місці, незвичній

обстановці, сприяє набагато легшому виявленню неформальних лідерів, взаємин симпатій чи конфліктів, дає кращі результати.

         Технологія рейфреймінгу дозволяє керівнику закладу освіти бачити ввірений йому заклад з чотирьох базових точок (чотирьох фреймів): структурної, людських ресурсів, політичної та символічної. Ця технологія потребує від керівника здатності розуміти й використовувати різні погляди, але думати про одне й те ж. Кожний із фреймів відрізняється від інших і сильний сам по собі. А разом вони допомагають керівнику отримати вичерпну картину того, що відбувається не так, з’ясувати причини, і зрозуміти, що можна зробити, щоб змінити ситуацію на краще.

         Кейс-метод (англ. Case method — метод кейсів, метод конкретних ситуацій, метод ситуаційного аналізу) — технологія, що використовує опис реальних економічних, соціальних і бізнес-ситуацій, освітніх проблем для дослідження ситуації, аналізу суті питання та розроблення можливих варіантів вирішення проблеми, вибір найкращого варіанту.

             Загальними засадами визначеного нового змісту освіти є її пріоритетність, гуманізація, диференціація, інтеграція, науковість, національна спрямованість, відкритість та неперервність, єдність навчання й виховання, широке застосування новітніх інформаційних технологій, педагогіки партнерства.

         У контексті пріоритетних цілей діяльності закладу визначено основні засоби підвищення ефективності навчально-виховного процесу:

• створення передумов для всебічного розвитку й саморозвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу на особистісно орієнтовані педагогічні технології;
• формування комунікативних навичок, уміння співпрацювати в колективі, відповідальності за індивідуальні та колективні рішення;
• запровадження гуманістично орієнтованих методів інноваційного та розвиваючого навчання на основі використання перспективних інформаційних технологій.

    Напрям діяльності закладу базується на формуванні у здобувачів освіти ключових компетентностей Нової української школи та передбачає застосування в навчально-виховному процесі з метою розвитку складових:

• орієтованість на життєвий досвід особистості або інших осіб;
• задоволеність усіх учасників освітнього процесу рівнем та якістю освітніх послуг;
• спроможність ефективно взаємодіяти  з оточенням завдяки готовності та вмінню встановлювати доброзичливий контакт із людьми;
• підготовка до життя в умовах інформаційного суспільства та отримання різноманітної інформації через використання можливостей Інтернетресурсів;
• здатність індивіда вміти вчитися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі й досягати їх, бути здатним до участі в міжкультурному спілкуванні.

Кадрове забезпечення

            Мережа класів та контингент учнів

         У Початковій школі №8 станом на завершення навчального 2020-2021року функціонує 10 класів, у яких навчається 250 учнів.

         Учні 1-4 класів навчаються у 5-ти денному режимі.

         У школі є 3 інклюзивних класи, де навчається 3 учні.

         На базі закладу діють гуртки художньо-естетичного спрямування: танцювальний, вокально-хоровий та інші.

         Розвиток кадрового потенціалу

         Станом на завершення навчального 2020-2021 року в закладі працює 28 педагогічних працівників, з них 5 вихователі ГПД, 1 педагог-організатор, 1 практичний психолог, 1 логопед, 1 бібліотекар, 3 асистенти вчителя.

         Із загальної кількості педагогічних працівників мають освітньо-кваліфікаційний рівень:

• вища категорія – 62% (із званням «старший вчитель»8; «учитель методист»-3)
• спеціаліст І категорії – 9%
• спеціаліст ІІ категорії – 12%
• спеціаліст – 17%

Стаж педагогічних працівників

          Основні напрямки методичної роботи

         Методична робота базується на глибокому вивченні та аналізі результативності навчально-виховного процесу, рівня професійної підготовки педагогічних кадрів, координується курсовою перепідготовкою та іншими формами підвищення кваліфікації.

         Головним завданням методичної роботи в школі є стимулювання ініціативи і творчості педагогів, поглиблення методичної підготовки, підвищення професійної майстерності, а також удосконалення роботи з ІКТ. Реалізації цього питання підпорядковано всю структурну методичної роботи в школі; його колективні, групові та індивідуальні форми роботи. Результативність проведення внутрішкільної методичної роботи є в тому, що педагоги повинні виробити нові підходи, свій стиль, щоб якісно змінити свій професійний рівень.

      Педагогічний колектив був зорієнтований на виконання завдань по головних напрямках роботи:

• здійснення методологічної переорієнтації системи роботи школи;
• оновлення змісту та форм методичних заходів для підвищення фахового рівня  педагогів школи та узгодження заходів із програмами навчальних дисциплін, передбачених державними освітніми стандартами;
• упровадження методики компетентнісного навчання в систему методичної роботи з педагогічними кадрами;
• забезпечення оптимального поєднання основних форм підвищення кваліфікації педагогічних кадрів: курсів та самоосвіти, орієнтуючись на поетапний розвиток педагогічної майстерності, формування готовності до постійного професійного самовдосконалення, підготовка до атестації педагогічних працівників  у співпраці з кафедрами Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;
• здійснення методичного супроводу впровадження інноваційних технологій,  форм, методів навчання і виховання;
• вивчення, узагальнення та впровадження в педагогічну практику передового педагогічного досвіду;
• організація науково-дослідницької та експериментальної роботи з упровадження нових освітніх і педагогічних технологій, інтерактивних методик, нових програм, навчально-методичних посібників та підручників.

         У школі проводиться спеціальна методична робота, яка спонукає кожного вчителя до вдосконалення свого фахового рівня; сприятиме збагаченню педагогічного колективу педагогічними знахідками та інноваціями; дає змогу молодим учителям отримати досвід у старших і досвідчених колег. Сформується колектив однодумців, де панує організованість, погодженість, єдиний стиль відносин до здобувачів освіти, батьків, єдина вимогливість, єдині педагогічні позиції всіх членів колективу до найважливіших питань життя і діяльності навчального закладу.

Дотримання академічної доброчесності

         Новий закон «Про повну загальну середню освіту» містить норму щодо забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти. Зокрема, законом встановлений обов'язок здобувачів освіти та вчителів дотримуватись академічної доброчесності та види відповідальності за виявлені факти її порушення. Забезпечення дотримання принципів академічної доброчесності у школі покладено на керівників та інших педагогічних працівників закладу освіти.

         Дотримання академічної доброчесності у школі є важливим моментом у навчальному процесі, підвищує довіру як до результатів навчання, так і до усіх учасників освітнього процесу. Це виховує відповідну культуру в здобувачів освіти, а в майбутньому підвищить рівень суспільної довіри між громадянами нашої держави.

Основні напрямки виховної роботи

         Найважливішою складовою національної системи освіти завжди було і залишається виховання підростаючого покоління. Виховна робота  здійснюється з урахуванням основних положень Конституції України, згідно з Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про мови в Україні», «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім’ї».

         Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають національно-патріотичне (військово-патріотичне), громадянське виховання, що відповідають нагальним вимогам і викликам у сучасному українському суспільстві. Виховний процес у класних колективах спрямований на реалізацію Стратегії національно-патріотичного виховання (Указ Президента України від 13 жовтня 2015 року №580/2015), Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді (додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №641) та Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 31.10.2011№1243).

         Реалізацію Концепції національно-патріотичного виховання дітей забезпечують усі педагогічні працівники навчального закладу, адже важливо, щоб навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина- патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

         Особливу увагу вчителі спрямовували на організацію роботи щодо формування здорового способу життя, а саме на формування в школярів ціннісного ставлення до себе та особливості цього процесу в умовах дистанційного навчання.

Щоб привести в норму зміцнення здоров’я, наставники дбали про формування у кожного учня усвідомлення необхідності дбати про свій здоровий фізичний і психічний  стан, створити усі належні умови для підтримки і бажання бути здоровим, а також навчити користуватись вміннями і навичками на користь власного здоров’я.

В організації роботи дистанційного навчання звертали увагу саме на умови для покращення здоров’я учнів:

         створення позитивного психологічного мікроклімату у сім’ї, який ефективно впливає на процес навчання, виховання та здоров’я дітей;

         навчальні уроки та позакласні заходи на основі особистісно-зорієнтованого підходу;

         підвищення культури харчування: про норми споживання у раціоні учнів білків, жирів, вуглеводів, свіжих овочевих салатів, фруктів (свіжі та сушені;

         підвищення рухової активності: фізкультхвилинки, ігри, руханки, пальчикова гімнастика, гімнастика для очей, Дні здоров’я, години здоров’я;

         дотримування санітарно-гігієнічного режиму: тепловий, повітряний, вологе прибирання;

         боротьба зі стресами в дітей вдома (проведення рольових ігор: як долати конфлікти, вправи на подолання стресових ситуацій).

         У процесі виховання у дітей має бути сформоване:

• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
• ціннісне ставлення до людей;
• ціннісне ставлення до себе;
• ціннісне ставлення до природи;
• ціннісне ставлення до мистецтва;
• ціннісне ставлення до праці.

          Існує необхідність вчити дітей толерантному ставленню одне до одного, проводити роботу з розвитку комунікативних навичок спілкування. Зусилля педагогів мають бути спрямовані на формування в учнів відповідальності, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, моральних якостей, які б регулювали їхню поведінку. З даного питання класним керівникам слід тісно співпрацювати  з психологічною службою.

   Вирішувати зазначені завдання покликаний навчальний заклад у тісній взаємодії з сім'єю і громадськістю. Завданням педагогів закладу є залучення батьків учнів до активної участі у освітньому процесі, організації та проведенні позакласних виховних заходів. Батьки мають стати не тільки гостями на заходах, не тільки спостерігачами успіхів їх дітей, вони мають безпосередньо впливати на формування молодого покоління своїм досвідом та прикладом.

         У цілому виховна діяльність у навчальному закладі спрямована на створення необхідних умов для соціалізації здобувачів освіти шляхом включення їх в практичну соціально-значущу діяльність, на всебічний розвиток соціальної активності здобувачів освіти , що перш за все передбачає виконання кожним із них конкретного суспільного доручення, навчання учнів навичкам та умінням організаторської роботи з постійним і послідовним удосконаленням та розвитком їх досвіду.

Психолого-педагогічне забезпечення освітнього процесу

         Нині головною метою психологічного забезпечення освіти є створення умов, сприятливих як для навчання і розвитку учнів, так і для професійного зростання педагогів. Не забуті і батьки. Робота з ними також входить в обов'язки практичного психолога та соціального педагога.

         Таким чином, мета роботи щодо психологічного забезпечення освітнього процесу можна сформулювати як підвищення психологічного благополуччя дітей, педагогів та інших учасників освітнього процесу.
         Серед основних завдань роботи щодо психологічного забезпечення освітнього процесу можна виділити:
1. Зниження рівня шкільної дезадаптації (нездатність дитини пристосуватися до школи, її умов і вимог). Рішення даної задачі здійснюється за наступними напрямками: робота з дітьми при вступі до школи, коли їх знайомлять з особливостями навчання в школі, її правилами, сприяють встановленню взаємовідносин дітей з однокласниками і педагогами; допомога дітям будь-якого віку при виникненні труднощів у навчанні або у взаєминах з іншими дітьми чи педагогами, відхилень у поведінці.
2. Допомога педагогам в організації індивідуалізації навчання - діагностика індивідуальних особливостей дітей та консультації для педагогів з метою побудови навчальних планів і завдань, максимально враховують особливості дітей та рівень їх розвитку.

3. Допомога педагогам у вирішенні проблем, що виникають у процесі навчання і виховання учнів та роботи з учнівськими колективами.
4. Підвищення навчальної та педагогічної мотивації (мотивація - спонукання організму, що викликає його активність у певному напрямку). Якщо дитина навчається цілеспрямовано, тобто має розвинену мотивацію, то підвищуються його бажання вчитися і успішність. Те ж відбувається і в роботі педагогів. Тому розвиток мотивації - невід'ємна частина роботи практичного психолога.
5. Підвищення психологічної компетентності керівників освітніх установ, педагогічних працівників та батьків.
         Сучасний етап розвитку психологічної служби в школі дозволяє спеціалістам повністю виразити себе в роботі, зробити щось нове, що відповідає їхнім ідеалам, цінностям, професійним перевагам. Реалізація даних та інших завдань дозволить істотно підвищити якість освіти. В даний час  практичний психолог та соціальний педагог  володіють сучасними методами, методиками і технологіями роботи, що дозволяють ефективно вирішувати поставлені завдання.

Забезпечення охорони життя та здоров’я учнів

         Особливого значення набуває проблема особистої безпеки учня, тобто проблема дієвої реалізації всього комплексу організаційних, виховних, навчальних, правових, фінансових та інших заходів щодо забезпечення захисту життя та здоров’я  здобувачів освіти.

         Створення безпечних умов для навчання, фізичного розвитку та належних умов для соціально-психологічної реабілітації здобувачів освіти, стали важливим чинником у проведенні навчально-виховної роботи.

         З метою попередження травматизму під час навчально-виховного процесу, педагоги, класні керівники проводять із здобувачами освіти бесіди, інструктажі під час занять, лабораторно-практичних робіт, екскурсій тощо. Цей комплекс бесід має на меті забезпечити здобувачів освіти знаннями, вміннями, переконаннями, що необхідні кожній людині для збереження життя і здоров’я, надання першої допомоги потерпілим. Здобувачі освіти повинні бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях, знати засоби їх попередження, навчитися оберігати своє здоров’я. Бесіди мають практичну спрямованість, проводяться з урахуванням психології сприймання здобувачів освіти навчального матеріалу у різних формах (ділова гра, ситуаційні завдання, круглий стіл тощо).

         Керівник і адміністрація закладу загальної середньої освіти мають:

• Організувати якісне планування роботи класних керівників з питань охорони життя і здоров’я учнів та запобігання всім видам дитячого травматизму.
• Скласти план бесід для кожного класу з питань запобігання всім видам дитячого травматизму.
• Забезпечити контроль за відображенням тематики бесід з питань запобігання всім видам дитячого травматизму в планах виховної роботи класних керівників, на сторінках класних журналів.
• Забезпечити якісну організацію чергування по школі адміністрації, вчителів, сторожів.
• Забезпечити наявність правил з техніки безпеки в кабінетІ інформатики, спортивному залі, актовій залі, тощо.
• Організувати роботу щодо профілактики усіх видів дитячого травматизму в ГПД, а саме:

- проведення заходів;

- проведення практичних занять;

- проведення бесід з батьками.

• Організувати проведення позакласних занять: бесід, ігор, вікторин, виставок творів, малюнків, поробок тощо на профілактичні теми.
• Скласти річний план занять з тематики проведення бесід щодо попередження дитячого травматизму.
• Здійснити підсумковий аналіз роботи навчального закладу з попередження дитячого травматизму і шкідливих звичок.

Система психолого-педагогічної просвіти батьків

         Робота з сім’єю – окремий напрям у діяльності практичного психолога та соціального педагога. Спостереження свідчать, що відсутність достатньої духовної близькості дитини з батьками з перших років життя несприятливо позначається на розвитку її особистості. Відомо, що універсальних принципів виховання немає і не може бути. Кожна ситуація в сім’ї унікальна. Дітям потрібно, щоб поруч були ті, хто може і досягти успіху, і терпіти невдачі. Саме у своїх батьків діти набувають свій перший досвід, переймають моделі свого подальшого життя, які, на жаль, не завжди бувають прийнятними. Для сучасної сім’ї дуже важливо побудувати адекватні взаємовідносини між її членами. А, особливо, між батьками та дітьми. Сім'я по праву вважається головним чинником і умовою розвитку і виховання дитини. Саме тут вона народжується (бажана або небажана), тут отримує зачатки фізичного і духовного розвитку (позитивні або негативні), перші знання про навколишній світ, тут формуються перші навички та вміння у всіх видах діяльності, початкові критерії оцінки добра, істини, краси. Тут протікає велика частина її життєдіяльності, закладаються основи її відносин зі світом, тобто починається процес виховання. Сім'я зі школою створює той найважливіший комплекс факторів виховує середовища, який визначає успішність або неуспішність всього навчально-виховного процесу.

          Психолого-педагогічна культура батьків є складною і динамічною системою. Її утворюють такі компоненти:

1) психолого-педагогічні знання — уявлення батьків про вікову динаміку розвитку дитини, самоцінність періоду дошкільного дитинства, про основні завдання виховання. Виявляються вони у ставленні до дитини, в оцінюванні її поведінки, реальній діяльності та спілкуванні з нею;

2) педагогічна і психологічна компетентність — здатність зрозуміти потреби дітей, раціонально спрямувати зусилля і засоби на уміння бачити перспективи розвитку дитини;

3) психолого-педагогічна рефлексія — вміння батьків аналізувати, критично оцінювати власну виховну діяльність, знаходити причини своїх педагогічних помилок;

4) емпатія — співпереживання, адекватна реакція на вчинки й почуття дітей.

Є різноманітні форми, методи та прийоми роботи з батьками здобувачів освіти.

          Традиційні форми роботи з батьками:

 І. Індивідуальні: 1. Відвідування сім'ї; 2. Запрошення до школи; 3. Індивідуальна консультація; 4. Індивідуальна допомога психолога 5. Листування з батьками; 6. Індивідуальні зустрічі «розмова по душах». 7. Відвідування сім'ї.

ІІ. Групові: 1. Зустрічі за «круглим столом». 2. Батьківські збори. 3. Психолого-педагогічні консультації 4. День відкритих дверей. 5. Конференції батьків.

 6. Психологічні тренінги 7. Батьківський лекторій для різних груп ризику (неповні сім'ї, багатодітні, малозабезпечені, батьки опікуваних дітей). 8. Школа молодих батьків. 9. Спільні свята. 10. Сімейні конкурси.

         У роботі з батьками учнів використовують різноманітні види й методи:          Відвідування батьків удома. Допомагає встановити зв'язок з усією сім'єю, з'ясувати її загальну та психолого-педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім'ї і ставлення до нього старших, ознайомитися з досвідом батьківського виховання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до школяра. Деякі вчителі помилково вважають, що відвідувати потрібно лише родини, діти з яких створюють певні проблеми у школі. Безумовно, з батьками таких здобувачів освіти слід передусім встановити тісний контакт, проте відвідувати бажано сім'ї всіх здобувачів освіти.

          Відвідування здобувачів освіти вдома. Психолог повинен попереджати про передбачуваний візит із вказівкою мети й дня. Відвідування можливе тільки після одержання дозволу батьків. Відвідування психологом сім'ї повинне залишити в сім'ї гарне враження. Для цього необхідно поговорити на відверті теми, розпитати про традиції, звичаї, спільні справи й лише потім обговорювати причину приходу психолога в сім'ю. Відвідування дитини вдома — це надзвичайний захід. Небагато батьків готові до того, щоб їх турбували вдома. Однак, якщо спільне шкільне життя тільки починається, необхідно в горі й радості вчитися бути разом.

         Запрошення батьків до школи. У разі необхідності психолог запрошує батьків окремих учнів до школи на розмову. Під час бесіди з ними дуже важливо дотримуватися такту, створити атмосферу доброзичливості, довір'я. Щоб викликати батьків на відвертість, треба розмовляти з ними про здобувача освіти наодинці, переконати їх в конфіденційності розмови. Така бесіда буде корисна і для психолога, і для батьків. Психолог відповідає на запитання батьків, висловлює їм свої рекомендації. Батьки отримують корисні поради і допомогу від психолога, переконуються в його уважному ставленні до них, турботі про їхню дитину. У такій розмові психолог має бути особливо тактовним, пам'ятаючи, що надмірне акцентування на недоліках здобувача освіти викликає в батьків насторогу, неприязнь, навіть якщо вони відчувають, що він має рацію. День відчинених дверей для батьків у школі. Головна мета — показати роботу школи

         День відчинених дверей для батьків у школі. Головна мета — показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення школи, організації програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань). Цей вид роботи потребує єдності школи, батьків, учнів, сприяє згуртуванню шкільного колективу. Цього дня у школі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екскурсії по школі, організовують виставки, вечори, читацькі конференції. В деяких школах їх присвячують питанням трудового, естетичного виховання дітей у сім'ї та ін. Хоч би якою була програма, батьки повинні отримати вичерпні відомості про своїх дітей і поговорити з директором, його заступниками, учителями, класними керівниками, шкільним психологом, соціальним педагогом, шкільним лікарем, органами дитячого самоврядування.

         Класні батьківські збори. Є важливим колективним видом роботи класного керівника з батьками учнів, їх проводять 1-2 рази на семестр. Такі збори сприяють формуванню громадської думки батьків, об'єднанню їх в єдиний колектив. Класні батьківські збори - традиційна форма роботи. Батьківські збори можуть бути: організаційними; поточними або тематичними; підсумковими; загальношкільними і класними. У формуванні проблемної тематики може допомогти психолог. До проведення зборів він проводить опитування батьків і дітей, використовуючи діагностичні методики вивчення соціально-психологічного клімату в сім'ї. Психолог відвідує батьківські збори з тематичною лекцією, повідомляє про результати діагностичних досліджень, проводить групові консультації, тренінгові заняття, психологічні всеобучі, діагностичні дослідження, круглі столи, конференції тощо. Тут зустрічаються дві сторони — педагоги й батьки — для того, щоб вислухати один одного й обговорити основні проблеми третьої, головної сторони — дітей. Психолог має стати у цій справі головним консультантом, порадником або незалежним експертом.

          При проведенні або участі у батьківських зборах необхідно дотримуватися рекомендацій з проведення батьківських зборів:

 а) батьківські збори мають інформувати батьків, а не констатувати помилки і невдачі дітей у навчанні;

б) тема зборів має враховувати вікові особливості дітей;

в) збори повинні мати як теоретичний, так і практичний характер: аналіз ситуацій, тренінги, дискусії тощо.

Модернізація матеріально- технічної бази

         Основні завдання для забезпечення подальшого поліпшення матеріально-технічної  бази школи - це  створення відповідних умов для нормального функціонування закладів освіти, поліпшення якості освіти, забезпечення її конкурентоспроможності відповідно до нових соціально-економічних вимог, залучення інвестиційних коштів для приведення у належний стан шляхом виконання невідкладних ремонтів приміщень закладу, опалювальних систем, придбання меблів, обладнання для класів та спортивної зали.

         Створення безпечних і комфортних умов у Початковій школі №8 стане одним із пріоритетних напрямків на 2021-2026р.р . Це дасть змогу оновити навчальну та матеріально-технічну базу закладу; зміниться зовнішній вигляд школи ; буде відповідати санітарно-гігієнічним та інженерно-технічним вимогам; заохотить батьків і дітей мікрорайону до навчання у закладі.

         Завдяки плідній співпраці міської ради, Департаменту освіти та науки, депутатського корпусу  створиться  комфортне навчальне середовище із сучасним обладнанням з метою надати нашим учням можливість реалізувати свій творчий потенціал та набути практичних навичок для успішної майбутньої  діяльності.

Перспективний план проведення засідань педагогічної ради

      Перспективний план вивчення стану викладання навчальних предметів